Валентин Остапович Речмедін (1916, Андрушівка, Липовецький повіт, Київська губернія, Російська імперія, нині Вінницька область — 1986, Київ, Україна), письменник і журналіст родом з Вінниччини, нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями. Брат журналіста Леоніда Речмедіна та фізико-географа Івана Речмедіна.
Під час Другої світової війни працював у редакції "Радянської України", по війні заступник редактора "Літературної газети", довголітній редактор газети "Культура і життя", член редакції журналу "Вітчизна". Працює переважно в прозі: повість "На верховині" (1951). роман "Коли закипала кров" (1958), збірка оповідань "Вітер з берегів юності", "Відчинив у світ я двері" (1960), романи "Весняні грози" (1961), "Романтична історія" (1962), "Ходімо зі мною, сину!" (1965), історична повість "Дівчина в терновому вінку" (1967).