ІВАНИЧУК Роман Іванович народився 27 травня 1929 р. в с. Трач Косівського р-ну на Івано-Франківщині в сім'ї сільського вчителя. Закінчив філологічний факультет Львівського університету (1957). Працював викладачем мови й літератури на Львівщині. Нині — в редакції журналу "Жовтень" ("Дзвін"). Обирався народним депутатом України 1-го скликання.
Автор збірок новел "Прут несе кригу" (1958), "Не рубайте ясенів" (1961), "Тополина заметіль" (1965), "Дім на горі" (1969), "Сиві ночі" (1975), "На перевалі" (1981); повістей "Місто" (1977), "Сьоме небо" (1985); роману-трилогії "Край битого шляху" (1964); історичних романів "Мальви" (1968), "Черлене вино" (1977), "Манускрипт з вулиці Руської" (1979), "Вода з каменю" (1982), "Четвертий вимір" (1984), "Штрами на скалі", "Журавлиний крик", "Бо війна-війною", "Орда"; книг-есе "Чистий метал людського слова" та "Благослови, душе моя, Господа". Твори Романа Іваничука видані російською, польською, словацькою та іншими мовами.
За роман "Манускрипт з вулиці Руської" удостоєний премії ім. Андрія Головка (1979), а за романи "Вода з каменю" та "Четвертий вимір" — Державної премії Української РСР ім. Т.Г.Шевченка (1985).
Член Національної Спілки письменників України з 1960 р.