Володимир Олександрович Кобилянський (27 вересня 1895, Ясси, Румунія — 10 вересня 1919, Київ) — український поет, перекладач. Літературні псевдоніми – В. Бульваров, Остап Сумрак, Ульріх Штутнер.
Біографія
Навчався в німецькій початковій школі, далі — в Чернівецькій учительській семінарії. Склав іспит на помічника народного вчителя. Учителював у селі Киселеві на Буковині.
Від 1913 року жив у Києві. 1919 року працював у Головній книжковій палаті в Києві (нині Книжкова палата України). Співпрацював з Павлом Тичиною та Дмитром Загулом у Всеукраїнському державному видавництві України.
Помер від тифу під час окупації Києва військами Денікіна. Поховано на Байковому кладовищі. Могилу відроджено 1989 року. На могилі на двох підставках встановлено квадратну стелу з габро, на якій вигравірувано портрет Кобилянського і напис: "Український письменник Володимир Олександрович Кобилянський 27.VIII.1895 — 10.IX.1919".
Творчість
Опублікував збірки "Між лататтям" (1913), "Мій дар" (посмертно, 1920).
Переклав понад 100 творів Генріха Гейне та Йоганна-Фрідріха Шіллера.