Квіти, і зорі, і небо моє.
Тисячоліття витаєм над часом —
Час безконечний лиш нами й жиє.
Тисячоліття в істотах без ліку
Я переховую душу свою,
Квіткою стану — розважу каліку,
Квітка зів'яне — я вітер в гаю.
Квіти, не бійтеся! Смерті немає.
Все у житті переміна одна.
Вічна душа у просторах витає,
В кожній істоті — свята і ясна.