Вергілій
(70-19 рр. до н. е.)
Відомий давньоримський поет, перу якого належать "Буколіки" (42—30 рр.), "Георгіки" (близько 29 р.), "Енеїда" (29-19 рр.).
"Буколіки" — збірник і десяти еклог — пастуших поем. Тематика віршів традиційна для буколістичного жанру: оспівування кохання, щедрот життя. Вергілій збагатив буколістичний жанр розробкою теми дружби, діалогами про життя. Буколіки були популярними в античності, жанр досяг свого розквіту в період Відродження у творчості Петрарки, Бокаччо.
"Георгіки" спираються на іншу поетичну традицію — оспівування праці. У чотирьох поемах Вергілій представляє чотири галузі господарства: рільництво, садівництво, тваринництво, бджільництво.
Поема була написана на замовлення Октавіана Августа (римського імператора) для того, щоб посилити увагу народу до сільського господарства, піднести дух радості праці і повернути населення до роботи після тривалих війн.
"Енеїда" написана в останнє десятиліття життя Вергілія. Твір залишився незакінченим через смерть автора. Вергілій спирався на відомі зразки (Гомер), але в його епосі відчутний власний стиль, виблискує ерудиція, талант. Поема складається з 12 книг (9996 віршів), поділяється на 2 частини по 6 книг. Кінцевою метою Вергілія було довести, що родовід Октавіана Августа (усиновленого сина Юлія Цезаря) сягає часів Еллади. Вергілій береться довести походження імператора від Енея, який нібито залишився живим після Трої і заснував нову державу — Рим. Вергілій не просто виконує замовлення Октавіана Августа, він сприймає його, майже як Бога, адже Октавіан не раз рятував його у житті.