Ахматова Анна
(1889-1966)
Справжнє прізвище —Горенко. Російська поетеса, родом з України. Поезія Ахматової орієнтована на кращі класичні зразки і традиції російської літератури. Творчий шлях Ахматової пов'язаний з естетичним відкриттям акмеїзму, хоча надалі вона обирає самостійну поетичну дорогу. До її лірики прикладають мірку "жіночої поезії", адже вона пише про кохання, розлуку, біль втрат, про переживання жіночої душі, але поезія її ширша — тут звучить сама епоха з її болями і тривогами. Ліричні збірки "Вечір" (1912), "Чотки" (1914), "Біла зграя" (1917), "Подорожник" (1921), "Anno Domini" (1922) — є зразками витонченої лірики.
Життєвий шлях Анни Ахматової був нелегким, вона пережила смерть чоловіка, декілька арештів сина, їй випали нелегкі випробування відчуження і забуття. Поема "Реквієм" (1940—1961) почала писатися під мурами в'язниці, куди поетеса приходила до сина і де стояли тисячі таких, як вона. Цей твір став всенародним пам'ятником доби сталінського терору.