Павличко Дмитро

Це поетичні мініатюри.

Мініатюра — невеликий за обсягом, цілком довершений художній твір, яким узагальнює чи типізує картини.

У названих творах за допомогою яскравих художніх образів та картин узагальнено почуття, які переживає закохана людина. Улюбленими художніми засобами цих мініатюр є яскраві порівняння та метафори.

Д. Павличко оспівує глибоку любов чоловіка до своєї обраниці. У кожному поетичному образі відчувається глибока ніжність ліричного героя. Автор вдається до порівнянь, асоціацій, заснованих на ідеї неподільності природи рідного краю і людського життя.

Кохання, на думку поета, невіддільне від таких цінностей, як хліб, рідна земля, сонце, пісня, дитина, вуста коханої жінки.

Пахнуть хлібом гаї,

Де кохалися ми до згуби,

Пахнуть хлібом твої

Груди, очі, долоні, губи...

Тема рідної землі, Вітчизни, України посідає в творчості Дмитра Павличка особливе місце.

У поетовому серці Україна жила з дитинства. Втративши матір, він ані хвилини в житті не відчував себе сиротою, бо "вела мене в світ Україна моя!"

Для поета Україна — це земля Франка, земля Шевченка, яка і його діла і думки надихнула снагою, "вічно молодою жагою правди й доброти"...