Про лісове озеро Бакай казали, що воно не має дна. Розповідали, ніби колись давно жив у ньому водяник, який затягав людей і тварин під воду. Може, то був величезний сом чи інша якась водяна потвора. Тому слава в озера була недобра. Десь колись пропало теля, і сліди його начебто обривалися на березі Бакаю. Колись, заблукавши, хтось нібито чув на озері чиїсь відчайдушні крики. Біля цього озера друзі зустріли незнайомця, який видався їм таємничим. Його голова була лобата, як у казкового мудреця. Найдивнішим було те, що хлопці не звикли бачити когось біля озера.