Чи схвалюєте ви його рішення піти без відома дорослих до спаленого будинку?
У перших розділах повісті ми бачимо Юрка восьмикласником Першої зразкової київської гімназії. Він отримав записку від Чорної Руки і вирішив нести гроші в указане місце. Батьки хлопця були забезпечені, тато працював у міжнародній компанії, але Юрко ходив у гімназію пішки, хоч це було далеченько. Хлопця не контролювали, Юрко вчився непогано, бо боявся підвести батьків. У гімназії була сувора дисципліна, Юрко боявся вилетіти з неї, бо тоді вчився б десь ближче додому і батьки контролювали б його. Отримавши погрозу від лиховісної Чорної Руки, гімназист дещо вагався. Туряниця не знав, що на нього має Чорна Рука, боявся, що коли не занесе гроші, то батьки щось дізнаються про нього неприємне, а тоді – прощавай, Перша зразкова, а разом з нею – батьківські надії. На мою думку, Юрко був сміливим, якщо відважився йти у спалений будинок. Він міг покликати когось на допомогу, але боявся, щоб це не вилізло йому боком. Хлопець не хотів засмутити своїх батьків, не хотів, щоб його вигнали з гімназії, тому і пішов.