Дівчинка обіймала ручками міцні стовбури дерев, притулялася до них, до чогось дослухалася. Вона слухала, про що думають дерева, про що шелестить їхнє листя. Своїми доторками долонь вона навчилася про щось розпитувати дерева, щось їм розповідати. Єва сиділа біля чудових квіток, цілувала їхні голівки, лагідно проводила пальцями по їхніх листочках, і квіти це дуже любили. Птахи розповідали Єві різні історії, а лякливі зайці поруч із Євою переставали будь-чого боятися.