Образ маленького В'ячеслава, сина письменника, введено у твір, щоб висловити одну з головних думок твору: найважливіше у житті бути справжньою людиною: "Я й подумав: "А й правда. Хай буде людиною. Не письменником, а людиною. Йому це легше тепер зробити, ніж нам колись було. Він барині ручки не цілуватиме, і нема біля нього картоплиння та бур'янів. Нема де замислюватись"".