Не без гордості й з м'яким гумором Остап Вишня розповідає про своє навчання в Зінькові разом з відомим поетом, літературознавцем Миколою Зеровим. Щоправда, гуморист не пішов за М. Зеровим та іншими неокласиками, естетичною платформою яких була орієнтація на античні зразки: "Читай Горація, Вергілія, Овідія та інших Гомерів. А бути сучасним письменником – значно легше. Нічого собі не читаєш, тільки пишеш. І всі задоволені. Так що наші із Зеровим стежки розійшлися. Також Остап Вишня згадує Агатангела Кримського ("Хто вивершив мову? Робота. Робота і вказівки А. Ю. Кримського та Модеста Пилиповича Левицького, що з ними я мав щасливу нагоду працювати і про яких я завжди згадую з почуттям глибокої подяки"), Василя Еллана-Блакитного ("Жив я в Києві. В Харків "мене переїхали" 1920 року, в жовтні місяці, а в квітні місяці 1921 року почав я працювати у "Вістях" з Вас. Блакитним").