Порівняйте характери Ганни й Марти.

Які їхні погляди на родинні цінності та місце жінки в суспільстві? Як ці погляди позначилися на подальшій долі дівчат?

Ганна – емоційна, нестримна, вибухова, непостійна. Однак натуру мала чисту, без фальшу. Її гарячковість швидко змінювалась добротою та чуйністю. Вона талановита художниця і живе своїм ремеслом, не переймається суспільною думкою про себе. Ганна називала себе улюбленицею долі, вважала людей мистецтва вибраною "горсткою суспільності". Вона відкидала старосвітські погляди на жінку, не бажала ставати доброю господинею і залежати від чоловіка. Ганна мріяла поїхати до Італії, побачити витвори мистецтва, почерпнути для себе щось нове. Вона не збиралася виходити заміж, хоч мала багато прихильників, прагнула жити лише мистецтвом. Служіння мистецтву робить дівчину зосередженою на роботі й цілеспрямованою. Не дивно, що вона завершує свою картину й таки їде до Італії. Життя Ганни не є історією досягнення щастя. Це нелегкий шлях, усвідомлене й непросте "життя проти течії", адже йти проти загалу – означає неминуче наражатися на перешкоди й упередження. Вона повертається з Італії з дитиною, але без чоловіка: виховує сина сама. При цьому не почувається жертвою чоловічої зради, нещасною покинутою жінкою. Ганна бере на себе відповідальність за долю дитини.

Марта – втілення любові. Вона стримана, терпляча, жіночна, "ладна обійняти весь світ". Марта збиралася працювати вчителькою, мала добре серце, любила піклуватися про інших, Ганнуся називала її "будучим стовпом родини", а Софія – "вже вродженою жінкою і матір'ю". Дівчина не лише навчалася, а й самотужки заробляла на життя викладанням англійської. У неї дуже м'який і поступливий характер, вона наділена глибокою здатністю до співпереживання. Тому емоційна й терпима Марта стає найкращою подругою малярки Ганни. Вона підтримує її захоплення мистецтвом та ідеї жіночої емансипації. Однак при цьому Марта бачить своє щастя в коханні й родинному житті. Закохавшись у молодого професора, Марта знайшла з ним своє щастя. Сімейне життя було її природним вибором, і вона стала доброю дружиною й матір'ю. Ця героїня представляє той тип жіночої особистості, для якого визначальними залишаються традиційні родинні цінності.

Ганну і Марту споріднювала любов до мистецтва й краси, оптимізм, відчуття внутрішньої свободи, впевненість у своїй самодостатності. Обидві бачили себе індивідуалістками, яким байдуже до думки "юрби".