У цьому для мене стало відкриттям те, що серед козаків були характерники. Це люди, які вміли ворожити, лікувати поранених, навіювати іншим та керувати їхніми вчинками, передбачати майбутнє, обманювати ворогів і виживати у боях. Також цікавим виявилося те, що серед татар були друзі козаків. Наприклад, Швайка мав друга-татарина Рашита. Колись Швайку ще малим татари взяли у полон разом з матір'ю, а батька вбили. Коли вбили і матір, Рашитова мама взяла Пилипа до себе, бо й сама була з Воронівки. Пилип і Рашит були наче брати, татарин допомагав Швайці, попереджав про небезпеку. Згодом у Рашита жив Грицик і вивчав татарську мову.