Для поезії "Блакитна Панна" характерні такі засоби символістського зображення: образ весни перетворений на символічний, переважання звукових образів, музикальність, використання асонансів та алітерацій. Щоб передати багатоголосся природи, автор повторює слова з наголосом на голосному —а та закінчення —на: Довгожданна, нездоланна...
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля –
Вся земля
Їй виспівує: "Осанна!"
Музичності віршу додають внутрішні рими, створені за допомогою поетичного переносу, тобто розриву рядка: "Має крилами Весна / Запашна; Сяє усміхом примар / З-поза хмар; Ось вона вже крізь блакить / Майорить" тощо.
Крім ознак символізму у вірші чітко прослідковуються неоромантичні прийоми зображення, зокрема емблематичність (весна – панна (дівчина красна)), зв'язок із фольклором (постійні епітети, поетичний паралелізм).