Вночі Сергій раптом почув чиїсь не прості, а обережні, скрадливі кроки. Коли він розбудив Митька й Славка, хлопці почали висувати різні версії, що це могло бути. Наприклад, злодій, який хоче вкрасти меблі. Сергій з Митьком вийшли, а Славко, трохи злякавшись, залишився в тилу. Табір спав, але біля їдальні щось дзенькнуло. Друзі рушили за незнайомим, який наче схлипнув і шморгнув носом. Раптом навперейми незнайомцеві кинулась якась тінь. Митько раптом закричав: "Здавайся! Руки вгору". З'явився начальник табору і посвітив ліхтариком на тих двох. Усі побачили Славка із дрючком у руці. Поруч із ним був хлопець з чемоданом. Цим хлопцем виявився Генка Биструшкін, однокласник Сергія і Митька, який сам добрався у табір.