В основі твору – спроба корінних народів Східного Туркестану (уйгурів, дунганів), які сповідували іслам, визволитися з-під колоніального гніту китайської династії Цін, яка у 50-х роках ХVІІІ століття завоювала сусідні землі. Мусульманське населення міст Учтурфан та Кашгар організувало збройне протистояння китайському імперському війську. Автор зазначає у творі: "Час подій нашої оповіді – це час Кокандського ханства, де правили хаджі – праведники, нащадки самого пророка".