У стародавніх літописах знаходимо багато згадок про постійні набіги кочових племен на Київську Русь. Щоб подолати це лихо, київський князь Володимир Святославич наказав спорудити вздовж кордону із Диким полем низку укріплень, так званих "богатирських застав". Найміцніші з них оточували столицю Київ. Одна із таких фортець – Білгородська застава, споруджена 992 року. Її головним завданням було вчасно повідомляти князя і його дружину про напади кочовиків і надавати мешканцям навколишніх поселень прихисток під час набігів. Службу в цих військових поселеннях несли найсильніші й найдосвідченіші воїни – богатирі.
Запис під 997 роком у "Повісті минулих літ" розповідає про напад кочового племені печенігів на українські землі, зокрема про облогу ними Білгорода. Сергій Плачинда використав давню літописну оповідь та наповнив її яскравими образами минулих часів.