Метафори: лід зяє чорною прірвою; під підошвами в Олеся ворушилось коріння – помирає сосна; червоніє крізь біле плетиво запорошених дерев цегляна школа; а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном, на ріллях цілим хутором замаячили скирти; сніг плете навколо електричних ліхтарів густі рожеві сіті; привітно світяться вікна в хатках; попереду білою стіною підвівся бір; загули на морозі сосни.
Епітети: молодий лід, снігові очіпки, голі та сором'язливі кілки, гартований дзьоб.
Порівняння: стримлять низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах; лід гнеться, цьворохкає од берега до берега, здуваючись попереду ватаги, мов ковдра на сіні; під ногами лагідно, мов хмизок у лісі, потріскував лід.