Докія була схожа на свою покійну матір: мовчки зносила образи, була покірною. Матір часто плакала, але Докія навіть свої сльози приховувала від інших. На характер дівчинки впливало ставлення батька, який часто пив. Мачуха часто сварила Докію, била, налаштовувала своїх дітей проти неї. Сільські діти теж знущалися над дівчинкою, сміялися з неї. Докія ніде не знаходила розуміння, підтримки, не мала друзів. Жорстокий вчинок мачухи, коли та зрубала калину, ще більше призвів до замкнутості дівчинки.