У творі представлено типовий неоромантичний образ героя. Автор поєднав європейську неоромантичну тенденцію самопожертви заради людей та власне українську традицію, що символізує довгий шлях блукань у пошуках кращої долі для свого народу. Герой Олександра Олеся, породжений людською масою, веде її до світлої мети і гине, залишившись не сприйнятим цією ж масою. Юнак з твору Олександра Олеся – характерний неоромантичний герой, бо він непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами "надлюдини", вигнанець, що протистоїть суспільній більшості, шукач романтики та пригод. Сюжетові драматичного етюду, як і неоромантичним творам, притаманні напруженість, елементи небезпеки, боротьби, таємничі або надприродні події.