23 листопада була п'ятниця, саме того вечора Славко зустрів Андрія Степановича майже біля самої своєї брами. Тренер йшов до хлопця, бо хотів запитати, чому той не ходить на тренування. Андрій Степанович під час розмови показав, що він тактовна і мудра людина, адже бачив на плечі хлопця "бандуру", але не звертав на це уваги, не сварив, не питав, чому Славко носить її, хоч не тренування не ходить. Це підбадьорило Славка, він "глянув спідлоба на Андрія Степановича й побачив, що той не сердиться, навіть ніби сам трохи ніяковіє, і вперше усвідомив, що тренер не надто вже й старший від нього самого, сім-вісім років різниці, як старший брат. Старший брат, якому все можна сказати, ні з чим не криючись, нічого не затаюючи, такого не можна дурити, бо то ніби самого себе дуриш". Славко розповів про все тренеру. Андрій Степанович уважно вислухав його, не картав, не дорікав і запросив приходити на тренування.