Франкова героїня проходить через усі кола пекла, дивовижно зберігши свою духовність (тому вона Марія), як оту сукню "червону з білими цятками". Марія сама стає рятівницею і себе, і чоловіка. Певну роль при цьому відіграє і сон головної героїні. Їй снилося, що вона чогось налякалася і тікає, а за нею погоня. Вона тікає, але падає, летить униз і прокидається мокра від поту. Цей сон нагадує жінці її життя впродовж цих жахливих трьох років. Він розкриває її внутрішній стан – втечу від себе, від свого справжнього кохання, від батька, рідного затишного лісу у вир потворного, жорстокого світу, який кидає її у прірву.