Події відбуваються напередодні Нового року і дня народження головного героя: "Завтра Новий рік і заразом сорокові роковини моїх уродин…". Колись Хома урочисто зустрічав Новий рік – разом з шумним товариством, у салонах, під звуки фортепіано, йому "шептали солодкі слова не одні малинові уста". Та зараз він зустрічає Новий рік на самоті, ставиться до цього свята спокійно, без зайвої метушні, бажає продовжувати вести спокійне, врівноважене життя. Передноворічного вечора герой сидить у своєму кабінеті, оглядає свої розквітлі вазони, читає нові номери періодики, загалом, поводиться так, ніби проводить звичайний вечір.