"Ти не чула місцеву легенду? Що обложені козаки не загинули, а вскочили в церкву і разом з нею провалилися під землю. Кажуть, у великодню ніч чути, як у них під землею дзвонять дзвони. У цьому щось є. Тут витає козацький дух..."
"Кину пером, лину орлом, конем поверну,
А до свого отамана таки прибуду.
– Чолом пане, наш гетьмане, чолом батьку наш!
Уже нашого товариства багацько нема ж!..
У пісні витав упертий, затятий, незламний дух волі, що його залишили козаки."
Легенда й історична пісня використані для того, щоб підкреслити незламність козацького духу, щоб показати, що в народі досі живе пам'ять про битву під Берестечком.