"Аж тепер Софійка помітила: на порозі, засланому ряднами, сиділа маленька худюща дівчинка і плакала. Років їй, може, із чотири, але яка ж немічна! На блідому личенятку тільки сині очі й видно". Автор використовує у портреті дівчинки таку художню деталь як сині очі для того, щоб підкреслити невинність дівчинки, її доброту, адже Катерина — єдина в роді "добра душа".