Вітька і Федько — друзі-підлітки, які часто намагаються поводитися, як дорослі чоловіки. Федько видумує різні способи завоювання Галі, і завжди у хлопців виходять комічні ситуації. Засоби сміху — важливі елементи характеротворення літературних дійових осіб, ефективний спосіб увиразнення авторської позиції у творі. Вони допомагають автору повісті краще розкрити їх образи. У повісті гумор доброзичливий і делікатний. З певними елементами сатири описано хіба що поведінку свата Федька, який нібито всерйоз вирішив одружити свого неповнолітнього друга. Автор не насміхається над закоханим героєм, а з гумором показує Вітькову безпорадність, невміння чинити по-дорослому в час, коли прийшла перша любов. Цитати: "Вітька вагається: пити молоко чи не пити? А раптом це не дозволено перед дуеллю? Шкода, що Федька немає, а він усе знає"; "Хлопець елегантним жестом (принаймні так йому здалося) витяг з кишені коробку "Казбеку". Він не курив і терпіти не міг їдкого тютюнового диму. Але всезнаючий Федько авторитетно заявив, що всі закохані неодмінно смалять цигарку за цигаркою…". Крім гумору, у повісті можна знайти й іронію, але вона доброзичлива. Наприклад, Соломія Кіндратівна в кишеню Федькові насипає гарбузових зернят, які разом з Вітьком сват-невдаха лузає, обговорюючи прикру невдачу. Іронічними і навіть філософськими (згадує, що час дуже швидкоплинний) є думки матері Галі: "Думала, дитина... А вона вже куниця...".