Хлопець також мріє про кохання, про це свідчать слова у творі: "Сів Федько край дороги, підпер голову руками і, дивлячись услід Вітьці, важко зітхнув: ой, прийдеться ж колись і йому йти по цій дорозі на свою голгофу чи у свій едем!.. І в Федька аж похололо всередині. "Яка тільки доля нещасна в мужчин" — сумно думає він, — і чого дівчата не йдуть до нас самі?.."" Та перш ніж закохатися, Федько хоче набратися досвіду, спостерігаючи за своїм другом. Тож він підглядає, як Вітька йде на перше побачення, стає свідком першого поцілунку закоханих.