В. Чемерис використовує епіграф російського поета Євгена Баратинського, поєднуючи драматичне (справжні дуелі ХІХ століття) і комічне (дуель Вітьки і Петра), щоб викликати у читача іронію, яка передбачає певним чином сховану насмішку.
В. Чемерис використовує епіграф російського поета Євгена Баратинського, поєднуючи драматичне (справжні дуелі ХІХ століття) і комічне (дуель Вітьки і Петра), щоб викликати у читача іронію, яка передбачає певним чином сховану насмішку.