1. Зовнішній образ.
Оглядівський — українець, який перебуває у полоні в сербів. Його зовнішній образ, портрет, зображено не достатньо, бо увага сконцентрована на внутрішньому світі героя.
2. Мова — теми висловлювань, форми мовлення (монологи, репліки в діалогах, "внутрішня" мова).
Переважає "внутрішнє" мовлення, герой багато роздумує, інколи опиняється поза реальністю ("нагло видалось мені, що мої товариші щезли і якісь дивні марева вищирили очі на мене..."), згадує дружину і сина ("Чую маленьку ручку за собою на шиї. Тепер ця ручка вже більша. Я ж її два роки не видів! Ці дві істоти... Ні, я мушу жити!"), сам стає маленькою дитиною на руках у матері.
3. Внутрішній образ: характер. Психологічна характеристика. Самохарактеристика.
Оглядівський не хоче здаватися, він прагне повернутися до сім'ї ("Я став скакати так само, як він. А щоб дати ще більший доказ, яка в мене сила й бадьорість, хоча смертельна втома й жах мене мучили, я тремтячим, завмерлим голосом заспівав веселу народну пісню").
4. Відгуки про персонажа оточуючих його осіб.
Добровський говорить про Оглядівського: "Пан доктор Оглядівський. Гуляє нині, мабуть, перший раз у життю. Дуже вразливий на тепло жіночого серця, особливо в сьогоднішніх зимних часах. Але шукає того тепла тільки у своєму родинному гнізді..."
5. Світ речей і природи, у якому діє герой.
Природа наче суголосна з переживаннями і горем героя. Часто вона нагадує йому про сім'ю: "Цей корч із двома круглими вершками, з котрих горішній і більший нахилений над долішнім, нагадує мені жіночу постать, яка пригортає дитину до грудей… Я не можу відірвати очей від цієї картини й уявляю собі долю матері з дитиною серед ледової пустині"