Герой виживає, бо його веде надія — образи дружини й сина. Він іде до них, долаючи страшні випробування. Доконечна потреба захистити найрідніших людей — рушійна сила його волі до життя. Образ матері й дитини (символічний образ Богородиці) не тільки активізує відповідальність персонажа як батька й чоловіка, а є тим світлом і надприродною силою, що не дає йому померти. Інші персонажі психологічно виснажені життєвими негараздами, труднощами, розчаруваннями, позбавлені єдиної мети, загублені серед своїх прагнень. Вони не мають морального пристановища, до якого могли би повернутись, якщо виживуть.