Восени 1914 року О. Турянського мобілізували до австрійської армії, він одразу ж потрапив на австро-сербський фронт. Письменник близько бачив пекло війни, але найстрашніше чекало ще попереду — сербський полон. Разом з іншими 60 тисячами австрійських вояків його було відправлено етапом через гори Албанії. Це був жорстокий шлях смерті — від голоду й холоду гинули й самі сербські конвоїри. Лише 15 тисяч полонених вижили. Серед них — і Турянський. Сербські лікарі серед семи замерзлих полонених помітили якісь слабкі рухи. Його повертали до життя, помістивши в холодну воду, — це запропонував лікар-українець Василь Романишин. Так полоненого доктора філософії О. Турянського було врятовано від смерті. Однак він залишається військовополоненим, його відправляють на острів Ельба. Там він створює 1917 року повість-поему "Поза межами болю".