Найпоширеніші розміри в силабо-тонічній системі віршування — ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест. Ці назви походять з грецької мови. Так, слово "ямб" споріднене з власними іменами Ямб і Ямбі. Щодо цього існує дві версії. За першою з них, цей віршовий розмір названий так на честь сина німфи гір та лісів Ехо і бога гаїв та скель Пана — Ямба. За другою — термін походить від імені служниці Ямбі, яка, щоб звеселити богиню плодючості і землеробства Деметру, співала їй пісні, створені бадьорим ямбічним метром. З музичним мистецтвом пов'язаний зміст слова "хорей" — хор.
У перекладі з грецької термін "дактиль" буквально означає "палець". На думку греків, цей віршовий розмір за кількістю складів нагадує палець з трьома фалангами. Слово "амфібрахій" походить від слів: "амфі" — біля і "брахус" — короткий. Ця назва, отже, "розшифровується" як наявність біля короткого складу (в силабо-тоніці — наголошеного) справа і зліва довгих (ненаголошених) складів. І, нарешті, слово "анапест" у перекладі означає "обернений назад", тобто наголошений склад (довгий) переходить з першого місця у дактилі на третє. Є припущення, що творцем антидактилю був давньогрецький поет Тіртей.