Перейменування (гр. metonimia — метонімія)— троп, заміна назви якогось предмета чи явища іншою назвою на основі асоціативного зв'язку між ними. Як і в метафорі, один із елементів метонімії опущений і лише мається на думці.
Гомоніла Україна,
Довго гомоніла.
Довго, довго кров степами
Текла — червоніла.
У цих відомих рядках з поеми Т. Шевченка "Гайдамаки" Україна — не територія, а населення, українці. Така метонімія увиразнює зображуване, акцентує увагу на всезагальності гайдамацького руху.
Частковим виявом метонімії є синекдоха. її сутність полягає в кількісній заміні понять, тобто вживанні однини замість множини і множини замість однини; родового поняття замість видового,і навпаки. Наприклад:
Вдарив революцьонер — захитався світ.
П. Тичина
Плаче бідний та зітхає.
Сну не знають його очі...
М. Вороний
Межа між метонімією і синекдохою досить умовна, тому стосовно художньої літератури варто говорити про метонімічний тип образності, до якого належить і синекдоха.
Метонімія і синекдоха як засоби образного змалювання життя звертають увагу читача на окрему характеристику предмета чи явища, щоб за допомогою їх він зумів уявити ціле. З цією ж метою використовується і такий вид образного вислову, як перифраз, що є розгорнутою метонімією:
Невже нічого ви не відали,
нещасні жертви сліпоти,
коли ім'я рябого ідола
свинцем вганяли вам в роти?
В. Базилевський
Весна, весна. Сади — мов п'яні,
Хитає вітер дерева,
І на Софіївськім майдані
Богдана бронза ожива.
В. Сосюра
У наведених цитатах заміна слів надає поетичному прикладу думки більшої виразності, емоційності. У вірші "Ознаки весни" М. Рильський, не вживаючи саме слово весна", подає її розгорнений образ:
Ії чутно у голосі синиці
І в криках круків у височині.
Вона останній заметілі сниться,
Ії угадуєш по довшім дні
Вона — в бутонах блискучих на каштані.
В снігу рудому, у струмках брудних.
Що чистим сріблом грають у тумані.
Мов бруд ніколи не торкався їх.
Метонімічні деталі-штрихи, створені рукою майстра, сповнені особливої поетичної чарівності, вони підсилюють естетично-емоційне враження.