Його оповідання "обік сильного, як океан, глибокого почуття, що тремтить у кожнім слові", "В малюванні він уміє бути й реалістом, і чистим ліриком — і проте ніде ані тіні пересади, ... неприродності" (І. Франко).
Твори В. Стефаника "при всій їх реальності, — не фотографії" людського життя, а художні малюнки, і "якби зв'язати їх спільною фабулою, то вийшов би народний роман" (Леся Українка).
"Письменник виступив творцем і блискучим майстром стислої соціально-психологічної новели" (В. Лесин).