У поемі "Катерина" ліричні відступи — постійний компонент композиції. їх можна поділити на три групи. До першої належать звертання автора до героїв твору, зокрема до Катерини. Поет висловлює щире співчуття до неї та її дитини, говорячи:
Катерино, серце моє!
Лишенько з тобою!
Де ти в світі подінешся
З малим сиротою?
Другу групу становлять звертання до читачів, переважно до молодих дівчат, у яких висловлюються поради, застереження, як-от: "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями...", "Отаке-то лихо, бачите, дівчата".
У третій групі ліричних відступів даються роздуми автора про суспільні причини, які породили горе Катерини, про антигуманність тогочасного ладу, про неправду й несправедливість. Філософське узагальнення звучить у ліричному відступі "Отаке-то на сім світі роблять людям люде!"
Ліричні відступи коментують, оцінюють те, про що розповідалося раніше, або готують читача до сприйняття наступних подій, до глибинного розуміння трагедії героїні поеми.