Стефаник Василь — Камінний хрест

У цій новелі автор показав і любов до рідного краю, і тяжке життя селян, і неминучість розлуки з Батьківщиною. У новелі, що має символічну назву, Стефаник торкнувся такого болючого питання, як еміграція селян за океан у пошуках кращої долі.

Камінний хрест — це символ тяжкої долі народу-трудівника, терпіння та неймовірної праці. Він нагадує могилу, яка асоціюється в героя твору з еміграцією, де гинуть сотні переселенців.

Так. Це рухівський селянин Іван Ахтемійчук, який дійсно виїхав до Канади і листувався з письменником. І сьогодні стоїть на одному з горбів Русова кам'яний хрест, поставлений Ахтемійчуком на своєму колишньому полі. Навіть прізвище головного героя не вигадане: з рідного села письменника до Канади емігрував Штефан Дідух.

Сізіф мав вічно котити на гору камінь, який щоразу знову котився в долину. І Сізіф починав усе спочатку. Іван теж тяжко працював на своєму горбі, запрягшись разом із конем, тяг на гору навантажений віз. Наслідком цієї сізіфової праці стало те, що Іван ходив згорбленим, односельчани дали йому прізвисько "Переломаний".

Автор показує еміграцію як один із виходів для селян із нестерпного становища, як можливість пошуку кращої долі. Причиною еміграції ставали безземелля, занепад селянських господарств, загроза голодної смерті.