Чемерис Валентин — Вітька + Галя, або Повість про перше кохання

Назва твору є символічною, бо Вітька і Галя — головні герої твору, закохані 14-річні підлітки. У кінці твору Федько, найкращий друг Вітьки видряпує ножем на яворі слова "Вітька + Галя" після не зовсім вдалого сватання. Друга назва твору — "Повість про перше кохання" говорить сама за себе, ніби пояснюючи першу назву.

Петро зрозумів, що дуель справжня, після того, як втік Юрко. Він запитав Вітьку, чи все відбувається серйозно, адже вважав, що це просто гра. Вітька у відповідь підпалив свій самопал, Федько крикнув: "Вогонь!", але Петро, зрозумівши небезпеку, втік слідом за Юрком.

Перед першим побаченням Федько навчав Вітьку, як поводитися з дівчиною. Він пояснював, що робити: сісти з Галею на лавочку, зітхати, ніби збираєшся помирати, називати її "зіронько", "сонечко моє яснеє", "ясочко". Якщо ж вона скаже, що не любить його, то казати "У-у, зміюко лукавая!". Очевидно, що Федько начитався цих слів з художньої літератури.

В. Чемерис використовує епіграф російського поета Євгена Баратинського, поєднуючи драматичне (справжні дуелі ХІХ століття) і комічне (дуель Вітьки і Петра), щоб викликати у читача іронію, яка передбачає певним чином сховану насмішку.

Вітькові зовсім не потрібно було палити. Крім того, що він не вмів цього робити, це шкідливо, хлопець сильно закашлявся, а потім ще й випадково підпалив недокуреною цигаркою чужий тин.

Фразеологізми: пасти задніх — відставати, запізнюватися, бути позаду всіх; не ликом шиті — про кого-небудь здібного, освіченого; обіцяти золоті гори — знаджувати неймовірними обіцянками; діло в шляпі — усе гаразд, як слід; все йде успішно; ведмідь на вухо наступив — про тих, хто не має музичного слуху; не святі горшки ліплять — при бажанні можна навчитися багато чого; дідька лисого — вживається для позначення рішучого заперечення чогось; підбивав клинці — залицятися до кого-небудь; чекати в моря..

Палієм тину язикатої Пріськи Деркач був Вітька. Про це знав і він, і Галя. На щастя, хлопець швидко погасив пожежу, хоч бабуся наробила лементу на все село, і приїхала пожежна машина. Галя вдавала, що не знає, хто палій, а коли всі розійшлися, вона скористалася нагодою і похвалила його за допомогу у гасінні пожежі: "герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев, накинувся на вогонь".

Звичайно, Федько більше прагне дуелі. Коли Вітька висловлює бажання битися з Петром, друг пропонує влаштувати дуель, бо читав про це в книжках. Федько також придумує, щоб за зброю слугували самопали, він постійно підбадьорює друга і планує, як усе має відбутися.

Читати книжки найбільше любив Федько Котигорошко. Його старша сестра працювала бібліотекаркою, тому хлопець міг читати свої улюблені романи про кохання. Федько вважав себе в цім ділі знавцем-теоретиком, і це вилилося в те, що він став ініціатором і дуелі, і серенади, і сватання, і багатьох інших пригод, головними дійовими особами яких стали закохані Вітька і Галя. Якби не Федько, Вітька нізащо не придумав би написати текст для серенади, а потім ще й відправити у редакцію газети...

Насправді Галі подобався Вітька, але розумна дівчина вирішила скористатися тим, що подобалася й Петрові, щоб хлопці допомогли їй виконати домашню роботу. Дівчину можна зрозуміти, адже вона працювала літом листоношею і мала багато роботи. До того ж, вона жила в селі і мала багато роботи по господарству. Для дівчини важко було колоти дрова чи носити багато відер води, тому вона здогадалася, як зробити цю роботу швидше. Тож причин для поєдинку між Вітькою і Петром не було, просто хлопцям не потрібно було гарячкувати, а спершу поговорити.