Легран розпитував кожного, чи не знає хто поблизу Салівенового острова будівлі під назвою "єпископів заїзд". Якось він подумав, що "єпископів заїзд" якось стосується давнього роду Біскопів, що колись володів старовинною садибою за чотири милі на північ від острова. Легран розпитав тамтешніх старих негрів, одна стара бабця розповіла, що чула про такий собі "єпископів заїзд" – це просто висока скеля. Вибравшись на "Заїзд", що виявився нагромадженням диких урвищ та скель, Легран побачив вузький прискалок на східному узбіччі скелі, який був схожий на крісло. Це і було "чортове сідало". Узявши "добре скло" (Легран здогадався, що це підзорна труба), чоловік сів на "крісло" і подивився над обрієм на "двадцять один градус і тринадцять мінут" у напрямку "північ-північ-схід". Його увагу привернув круглий отвір чи то просвіт у листі величезного дерева, що вдалині підносилося над усіма своїми сусідами. Посеред того просвіту Легран помітив білу цятку – людський череп. Уся загадка здалася йому розгаданою і він був впевнений, що тепер знайде скарб.