Джупітер і оповідач представляють скептичний ставлення до пошуку піратського скарбу. Обидва вважають Леграна дещо схибленим, не вірять, що жук може повернути йому втрачене багатство. Оповідач щиро співчуває другові, але перед Леграном не відкриває своїх думок. Джупітер навіть погрожує хазяїну і обіцяє дати йому доброго лупня, проте виконує усі його, на перший погляд, найбезглуздіші накази. Сам же Легран впевнений у своїх діях, вірить в успіх, але й дозволяє собі приховано посміятися над друзями, бо наказує опустити через око черепа саме золотого жука.