Ця зустріч була дуже несподіваною, бо пілот опинився в пустелі, де не часто можна зустріти людей. Розповідаючи про зустріч з маленьким принцом, чоловік спершу каже: "Так жив я сам-один, не маючи нікого, з ким міг погомоніти-порадитися, аж до аварії, що спіткала мене шість років тому в Сахарі". Саме завдяки аварії чоловік познайомився з маленьким принцом. Для пілота було дивним, що першими словами хлопчика були: "Прошу... намалюй мені баранця". Та ще дивнішим було те, що дивовижний хлопчик зовсім не виглядав так, що зморився з голоду, спраги або зі страху.