Сміх Мольєра багатозначний за своїм змістом. Він то веселий, доброзичливий, життєрадісний, то викривальний, нищівний. Багатозначність сміху зумовлює розмаїття засобів комічного у п'єсі. У зображенні Журдена, пані Журден, закоханих автор віддає перевагу гумору та іронії. Глядачі весело сміються, коли кравець пояснює Журденові, що на костюмах аристократів квіточки мають бути розташовані лише голівками вниз, коли вчителі навчають Журдена гарних манер або коли його посвячують у "мамамуші". Викликає сміх і гумористична сцена сварки Клеонта й Люсіль, і кожна поява пані Журден, яка весь час лається. Тим часом при змалюванні образів аристократів застосовуються гостріші засоби комічного – сатира та сарказм. Якщо вчинки Журдена лише висміюються, то спосіб життя Доранта й Дорімени рішуче засуджується.
До яких сатиричних засобів удається Мольєр у комедії "Міщанин-шляхтич"?
Відповідь на контрольне запитання
Інші контрольні запитання до твору "Міщанин-шляхтич"
- Які уроки для себе я отримав після вивчення твору Мольєра "Міщанин – шляхтич"?
- Знайдіть у комедії приклади гумору, іронії, сатири, сарказму.
- Як із Журденом поводиться учитель філософії? Чим пояснюється дивна манера його викладання?
- Як в дії II яві 9 виявляється його марнославство? Як ви гадаєте, що думали про Журдена в ту мить учні кравця?
- Доведіть, що комедія "Міщанин-шляхтич" належить до класицизму. Якими класицистичними законами у творі керувався Мольєр?