Мольєр вивчав і використовував досвід класицистичного театру. Він підніс комедію до рівня поетичного жанру класицизму й водночас вивів її за межі класицистичної системи. У комедії втілені такі правила класицизму: єдність місця (дія відбувається в будинку пана Журдена); єдність часу (дія обмежується однією добою); негативні персонажі протиставляються позитивним; викриваються соціальні та людські вади: паразитизм аристократії (образ Доранта) та марнославство буржуазії (образ Журдена). Але Мольєр не тільки дотримується правил класицизму, а й порушує їх: драматург протиставив комедію трагедії, яка вважалася провідним жанром класицизму. Тим самим, порушивши суворі жанрові межі, він довів, що комедія за силою актуальності може стати в один ряд із високим жанром – трагедією; у комедії "Міщанин-шляхтич" Мольєр порушує єдність дії: крім сюжетної лінії закоханого пана Журдена, в комедії розгортаються ще три лінії – Люсіль та Клеонта, маркізи та графа, слуг Ніколь та Ков'єля; негативний герой (пан Журден) наділений позитивними рисами.