"Ляльковий дім" – одна з найпопулярніших п'єс, яка викликала гостру полеміку серед сучасників. Конфлікт п'єси здається прозорим: Нора рятує життя коханого чоловіка, підробляючи вексель. Але цей благородний вчинок не знаходить підтримки в чоловіка, коли він дізнається про це. Насправді конфлікт набагато глибший – це зображення двох протилежних світів, у яких панують різні моральні закони. Світ Нори – це відданість, самопожертва, любов. Світ її чоловіка – це байдужість, фальшивість, черствість. Дім справді виявився ляльковим. Не тільки тому, що Нору чоловік сприймає як ляльку – покірну, гарненьку, – але й тому, що самі стосунки між Хельмерами не витримали життєвих випробувань.
Ібсен майстерно використовує у п'єсі дискусійні суперечки, що мають ідейний, принциповий характер. Герої самі обговорюють і пояснюють усе, що сталося. Так, Нора розбиває всі аргументи Хельмера, її чоловіка, на захист буржуазної сім'ї. Таке поєднання глибоко психологічної драми з її чітким емоційним поясненням робить п'єси Ібсена особливо переконливими. Новаторство і майстерність Ібсена полягали ще й у тому, що його твори будувалися на глибокому психологічному аналізі характерів. Тому його творчість мала величезний вплив на світову драматургію.