Ця розмова є свідчення духовного прозріння Нори. Торвальд, зрозумівши, що їм з дружиною вже не загрожує Крогстад, знову змінюється. Він радіє, обіймає свою дружину, щасливий від того, що загроза ганьби минула. Але Нора вже не та… Вона не може більше залишатися тією "лялечкою" Норою, якою була донедавна. Жінка говорить: "Я побачила, що ти не той, за кого я тебе вважала", "Ми обоє повинні бути цілком вільні. Ось твоя обручка. Віддай мені мою"; "І ти, і я — ми повинні змінитися настільки... ні, я більше не вірю в чудеса"; "Торвальде, в ту хвилину я зрозуміла, що всі ці вісім років жила з чужим чоловіком і прижила з ним трьох дітей... О-о, я не можу згадувати про це. Так би і розірвала себе на шматки"; "Я тільки думала, що щаслива, а насправді ніколи не була"; "Але весь наш дім був тільки великий ляльковий дім. Я була тут твоєю лялькою...".