Полліанну зустрічали на станції Ненсі і Тімоті, син Тома (цей старий багато років висапував будяки та підрівнював лопатою доріжки у садибі, а також пам'ятав ще Дженні і говорив про неї, як про янгола). У містечку приказували, що коли старий Том – права рука міс Поллі, то Тімоті – її ліва рука. Тімоті був симпатичним юнаком доброї вдачі. Дівчинку зустріли саме ці особи, бо тітка не хотіла їхати, вона сказала, що в цьому немає потреби. Приїзд племінниці не був для неї важливою подією.