Софі – найстарша дочка в сім'ї, дівчина з золотими руками й таким же золотаво-рудим волоссям. Софі по-своєму дивна – вона розмовляє з капелюшками, які шиє для продажу, і завжди нарікає на те, що вона старша, а старшим ніколи нічого не світить в житті. Софі не вважає себе привабливою дівчиною і одягає сукні, що не відповідають її юному віку. Це сіра сукня і така ж шаль, похмурий капелюшок, що зовсім не прикрашали героїню. Дівчина називає себе старою дівою та сіренькою мишкою, і впевнена, що старшій сестрі не варто очікувати чогось незвичайного та казкового. Тому не спілкується з однолітками і на Травневому святі відчуває себе "старою бабцею та майже калікою". Такий вибір одягу говорить про те, що дівчина невпевнена у собі і боїться бути в центрі уваги, тому вважає, що у своєму сірому вбранні легше злитися з натовпом. Але вирізнялося золотаво-руде волосся дівчини, що свідчило про її емоційність та неспокійний, дієвий характер.