Заїжджий журналіст Рамбер випадково потрапив до Орана саме перед введенням карантину. Він поспішав додому у Францію, бо там на нього чекала молода дружина, а з цим містом його нічого не пов'язувало. Паризький репортер не боїться хвороби, бо за плечима має чимало пережитого і передуманого: він пройшов через війни, втрачав у боях друзів, багато разів міг загинути сам. Але зараз Рамбер будь-що хоче вирватися з цього зачумленого міста, і доктор Ріє не перешкоджає йому, надаючи можливість вирішити самому, тікати чи залишитися. І ось, коли всі перешкоди на шляху до волі пройдено, Рамбер залишається, активно допомагає місту боротися з чумою. Це не примха, не акт жертовності, а впевненість чесної людини в тому, що "соромно бути щасливому одному" і що його замучить совість, якщо він покине тих, кому міг би допомогти.