Данте розповідає, що в середині життєвого шляху, тобто в 35 років (за часів свого пріоратства в 1300 р.) він заблукав у життєвому лісі. Ліс тут — алегоричне зображення світу й зокрема Італії в усіх різноманітних проявах. Часом світ позбавлений логіки, анархічний, і тому легко в ньому заблукати. "Божественна комедія" — це велика алегорія людини, гріха й спокутування з релігійної та моральної точки зору. Тут відкривається падіння й відродження людини. Таким чином, у творі міститься алегорія внутрішнього та зовнішнього розвитку людини. Усяка людина носить всередині себе своє пекло й свій рай. Пекло — смерть душі, владарювання тіла, образ зла й пороку. Рай — образ добра й доброчесності, внутрішнього миру й щастя. Чистилище — перехід від одного стану в інший через каяття. Пантера, лев і вовчиця, які загороджують шлях до сонячного пагорба, зображують собою три найбільші вади людини, а саме: пристрасть, гордість і жадібність. У трьох цих вадах криється причина людської зіпсованості, як вважали у середні віки.