Розповідаючи про босяків, Горький говорив, що "вага їхніх дум збільшувалася сліпотою їхнього розуму". Письменник бачив небезпеку безмежного свавілля таких людей, трагізм їхньої самотності. Ця проблема була співзвучна з популярним на рубежі століть вченням Ніцше про "надлюдину", що зневажає загальноприйняту мораль. Для її художнього дослідження Горький звернувся до жанрів легенди і притчі. Такі легенди про Данко і Ларру.